Вузли щитоподібної залози – це аномальні утворення, які розвиваються всередині залози, розташованої в нижній частині шиї. Ця залоза необхідна для регуляції обміну речовин і вироблення гормонів щитоподібної залози. Вузли можуть відрізнятися за розміром, структурою та активністю, від маленьких і безсимптомних до великих і з видимими ефектами. Належна оцінка має важливе значення для встановлення природи вузликів і виявлення будь-яких пов’язаних ризиків.
Зміст
- Наскільки часто зустрічаються вузли щитоподібної залози?
- Класифікація вузлів щитоподібної залози
- Фактори ризику розвитку вузлів щитоподібної залози
- Симптоми вузлів щитоподібної залози
- Як діагностуються вузли щитоподібної залози?
- Лікування вузлів щитоподібної залози
- Важливість моніторингу та правильного лікування
Наскільки часто зустрічаються вузли щитоподібної залози?
Вузли щитоподібної залози дуже поширені, вражаючи до 60% дорослих у певний момент їхнього життя. Їх поширеність зростає з віком, частіше зустрічається у людей середнього та літнього віку, але рідше у дітей. Хоча більшість з них доброякісні (неракові), близько 5% вузликів можуть бути злоякісними (раковими). Серед них є папілярні, фолікулярні, медулярні та анапластичні карциноми, кожна з яких має специфічні характеристики та еволюцію.
Класифікація вузлів щитоподібної залози
Вузли щитоподібної залози можна класифікувати за кількома критеріями:
-
Кількість:
-
Поодинокі: у щитоподібній залозі виникає одиничний вузол.
-
Множинні: з’являються множинні вузлики, як у випадку багатовузлового зоба.
-
-
Функціональність:
-
Функціональні: вони виробляють надлишок гормонів щитовидної залози, що призводить до гіпертиреозу.
-
Нефункціональні: не впливає на рівень гормонів.
-
-
Структура:
-
Кісти: містять переважно рідину.
-
Тверді речовини: вони складаються з щільної тканини.
-
Змішані: містять як рідкі, так і тверді компоненти.
-
Фактори ризику розвитку вузлів щитоподібної залози
Деякі фактори можуть збільшити ймовірність утворення вузлів щитоподібної залози:
Дефіцит йоду: йод є важливим елементом для синтезу гормонів щитоподібної залози. Його дефіцит може викликати збільшення щитопідібної залози і появу вузлів.
Аутоімунний тиреоїдит: хронічне запалення щитоподібної залози, таке як тиреоїдит Хашимото, сприяє утворенню вузликів.
Генетична схильність: наявність у родині вузлів або раку щитободібної залози підвищує ризик.
Радіаційне опромінення: променева терапія або випадкове опромінення в дитинстві може призвести до розвитку злоякісних вузлів.
Фактори способу життя: куріння, ожиріння та підвищений рівень гормонів росту пов’язані з більшою частотою виникнення вузликів.
Симптоми вузлів щитоподібної залози
Більшість вузликів протікають безсимптомно і виявляються випадково під час звичайного медичного огляду або візуалізації. Однак більші або функціонуючі вузлики можуть викликати такі симптоми, як:
Набряк на шиї: видимий або виявляється при пальпації.
Біль у передній частині шиї.
Утруднене ковтання або дихання: великі вузлики можуть стискати такі структури, як стравохід або трахея.
Зміни голосу: вузлики, що тиснуть на поворотний гортанний нерв, можуть викликати захриплість.
Симптоми гіпертиреозу: серцебиття, втрата ваги, надмірне потовиділення та тремор можуть виникати, якщо вузлик виробляє надлишок гормонів.
Як діагностуються вузли щитоподібної залози?
Щоб визначити природу та ризики вузлів щитоподібної залози, ендокринолог порекомендує кілька досліджень:
-
Історія хвороби та клінічне обстеження:
-
Детальна оцінка сімейного анамнезу та факторів ризику в поєднанні з пальпацією шиї дає цінну попередню інформацію.
-
-
Аналізи крові:
-
дослідження крові на вільний трийодтиронін (Т3);
-
визначення рівня вільного тироксина в крові (Т4)
-
аналіз крові на тиреотропний гормон (ТТГ)
-
аналіз крові на кальцитонін.
-
-
Візуалізаційні дослідження:
-
УЗД щитоподібної залози: основний метод оцінки розміру, структури та характеристик вузликів.
-
-
Пункційна біопсія:
-
Використовується для вузликів із підозрілими ультразвуковими ознаками, ця процедура визначає, чи є вузлик доброякісним чи злоякісним.
-
Лікування вузлів щитоподібної залози
Терапевтичний підхід залежить від природи вузликів і симптомів пацієнта:
Моніторинг: доброякісні та безсимптомні вузлики періодично контролюються за допомогою ультразвуку.
Ліки: функціональні вузлики, які викликають гіпертиреоз, можна лікувати антитиреоїдними препаратами.ТТГ
Хірургічне втручання: злоякісні, симптоматичні або швидко зростаючі вузли зазвичай вимагають часткового або повного хірургічного видалення, залежно від тяжкості.
Важливість моніторингу та правильного лікування
Вузли щитовидної залози є поширеними, але більшість з них не становлять серйозної небезпеки для здоров’я. Однак виявлення причин, розпізнавання симптомів і проведення правильної оцінки є важливими для ефективного лікування. Регулярна консультація ендокринолога і періодичне спостереження можуть запобігти можливим ускладненням. Незалежно від того, чи йдеться про моніторинг, медикаментозне лікування чи хірургічне втручання, головною метою є підтримка загального здоров’я.