Ліпіди. Оцінка, діагностика та моніторинг
Зміст
Що таке ліпіди?
Ліпіди – це група хімічних сполук, що не розчиняються у воді; деякі з них відіграють енергетичну роль (тригліцериди, вільні жири), інші мають значення у виконанні певних біологічних функцій (жовчні кислоти, стероїдні гормони, простагландини / лейкотриени, тромбоксани).
Основними класами серед ліпідів у сироватці є: холестерин, тригліцериди, фосфоліпіди, жирні кислоти, ейкозаноїди.
Енергетична роль ліпідів демонструється тим, що “згорання” одного грама тригліцеридів надає набагато більше енергії порівняно з енергією, що виділяється “згоранням” одного грама вуглеводів або білків. Через це тригліцериди відіграють роль у зберіганні енергії у ефективній формі, без води і з високою калорійністю. Стрічкова м’язова тканина, а також міокард, задовольняють свої енергетичні потреби (приблизно 80%) окисленням жирних кислот у складі тригліцеридів.
Ви знали, що:
Якщо кількість енергії, збереженої в жировій тканині (у вигляді тригліцеридів), у дорослої людини масою 70 кг була б збережена у вигляді глікогену (форми зберігання вуглеводів), організм важив би 210 кг.
Через гідрофобний характер ліпідів у водному середовищі вони потребують розчинників (транспортних речовин). Вільні жирні кислоти транспортуються альбуміном. Інші ліпідні компоненти, через великі розміри молекул та сильний гідрофобний характер, транспортуються специфічним чином, утворюючи плазматичні ліпопротеїни.
Плазматичні ліпопротеїни визначаються як великі макромолекулярні комплекси, що утворюються спонтанно з різних категорій ліпідів (тригліцериди, холестерол)
Примітка:
“Жировий гепатоз” (жирова дистрофія печінки) виникає в разі дисбалансу між синтезом тригліцеридів у печінці та виділенням ЛПДНЩ (у патологіях, таких як: ожиріння, цукровий діабет).
Ліпопротеїни з дуже низькою щільністю (ЛПНЩ) містять набагато менше тригліцеридів, ніж попередні, але вони мають високу концентрацію холестеролу та естерів холестеролу. Дві третини ЛПНЩ віддають холестерол та естери холестеролу у печінку, а решта третина – в екстрахепатичні тканини, у кожному випадку потрібне зв’язування конкретного аполіпопротеїну LDL (апо В100) з рецепторами клітин для ЛПНЩ. Зв’язуючись з рецепторами, відбувається внутрішнє усмоктування молекул ЛПНЩ, що призводить до збільшення внутрішньоклітинної концентрації холестеролу.
Ліпопротеїни з високою щільністю (ЛПВЩ) мають складний метаболізм, який не повністю зрозумілий. Новонароджені ЛПВЩ/HDL мають дискову форму. При накопиченні холестеролу частки HDL швидко перетворюються у кулясті частки. У HDL є важливі функції, серед яких зворотний транспорт холестеролу.
Селективний перенос холестеролу з периферичних клітин у HDL та з HDL до печінки є ключовою компонентою холестеринової гомеостазу. Тому HDL називають “корисним” холестерином.
Підготовка пацієнта
Забір крові виконується з пацієнтом в базових умовах як перед будь-якою діагностичною або терапевтичною процедурою (найкраще між 7 – 9 ранку, натще; для оцінки ліпідного обміну рекомендується забір виконувати через 12 годин після останнього прийому їжі).
Фактори, що впливають на результат в стадії забору крові
-
Споживання їжі перед здачею крові веде до збільшення значень:
- Тригліцеридів до 50%
- Холестерину до 5%.
-
Довготривала голодування (тривалістю в тиждень) призводить до значного зменшення тригліцеридів та холестерину.
-
Споживання алкоголю (2 – 12 годин до забору крові):
- призводить до збільшення тригліцеридів до 50%
- призводить до зменшення холестерину до 10-20%
Застосування:
- оцінка ризику коронарної серцевої хвороби;
- діагностика різних ліпопротеїнемій;
- моніторинг лікування гіперліпідемій.
- оптимальний < 200 мг/дл
- на межі: 200 – 239 мг/дл
- підвищений ≥ 240 мг/дл
- низький/підвищений ризик < 40 мг/дл
- підвищений/низький ризик ≥ 60 мг/дл
- оптимальний < 100 мг/дл
- на межі: 130-159 мг/дл
- підвищений: 160 – 189 мг/дл
- дуже підвищений: ≥ 190 мг/дл
- оптимальні < 150 мг/дл
- на межі: 150-199 мг/дл
- підвищені: 200 – 499 мг/дл
- дуже підвищені: ≥ 500 мг/дл