Інсулінорезистентність: ризики, симптоми та лікування

Інсулінорезистентність або знижена чутливість до інсуліну — це метаболічний розлад, при якому клітини організму, зокрема печінки, м’язів і жиру, стають менш чутливими до інсуліну. Цей гормон, що виділяється підшлунковою залозою, має вирішальне значення для контролю рівня цукру в крові, сприяючи поглинанню глюкози клітинами для виробництва енергії. Коли клітини стійкі до інсуліну, підшлункова залоза компенсує це, виробляючи більше інсуліну, що призводить до гіперінсулінемії. З часом цей стан може перевантажити підшлункову залозу та призвести до підвищення рівня цукру в крові, потенційно спричиняючи переддіабет і діабет 2 типу.

Кілька факторів сприяють розвитку інсулінорезистентності, зокрема:

• Надлишок жиру в організмі: Зокрема абдомінальний або вісцеральний жир, який пов’язаний зі зниженням чутливості до інсуліну.
• Відсутність фізичної активності: Відсутність регулярних фізичних вправ значною мірою сприяє розвитку інсулінорезистентності.
• Дієта: Споживання дієти з високим вмістом обробленої їжі, вуглеводів і насичених жирів може погіршити резистентність до інсуліну.
• вік: З віком чутливість до інсуліну знижується.

Інші фактори, що сприяють включають певні ліки та гормональні порушення, такі як використання глюкокортикоїдів, психіатричних препаратів або лікування ВІЛ. Такі захворювання, як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), гіпотиреоз, синдром Кушинга та акромегалія, також пов’язані з резистентністю до інсуліну.

Поки підшлункова залоза може виробляти достатню кількість інсуліну для компенсації опору організму, рівень цукру в крові залишається нормальним. Однак, якщо стан прогресує, підшлунковій залозі може не вистачати, що призводить до таких ускладнень, як:

• Гіперглікемія і цукровий діабет 2 типу
• Серцево-судинні захворювання, в тому числі гіпертонія, атеросклероз, інфаркт, інсульт
• Захворювання нирок
• Метаболічний синдром
• Неалкогольна жирова хвороба печінки

У багатьох людей із резистентністю до інсуліну не спостерігається симптомів, але деякі ознаки можуть вказувати на стан, особливо якщо він погіршується:

• Темна, потовщена шкіра в складках тіла, таких як шия, пахви або пах.
• Збільшення ваги, особливо навколо живота
• Постійна втома
• Симптоми високого рівня цукру в крові: підвищена спрага або голод, часте сечовипускання, головні болі та затуманення зору

Діагностика резистентності до інсуліну включає лабораторні тести та спеціальні індекси, причому найчастіше використовується модель HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance). Цей індекс розраховується на основі рівня глюкози в крові та інсуліну, причому значення вище 2 вказують на підвищену інсулінорезистентність. Рання діагностика за допомогою тестів, таких як рівень глюкози в крові натще, інсулін натще, HOMA-IR і глікований гемоглобін (HbA1c), є важливою для ефективного лікування та профілактики метаболічних і серцево-судинних ускладнень.

Управління резистентністю до інсуліну передбачає зміни способу життя, такі як прийняття збалансованої дієти, багатої клітковиною та низьким вмістом вуглеводів, регулярна фізична активність і підтримка оптимальної ваги. У деяких випадках може знадобитися медичне лікування. Раннє виявлення та втручання можуть запобігти важким ускладненням і покращити якість життя.

Ліквідація резистентності до інсуліну має вирішальне значення для запобігання її прогресуванню та пов’язаних із цим проблем зі здоров’ям. Лабораторії Clinica Sante пропонують комплексне тестування та персоналізовані рекомендації, які допоможуть вам контролювати чутливість до інсуліну та підтримувати ваше здоров’я. Заплануйте тест на толерантність до глюкози сьогодні та вивчіть такі варіанти дієти, як дієта з низьким глікемічним індексом, щоб покращити чутливість до інсуліну та запобігти діабету 2 типу.